Наукові конференції

Конференція "Князі Вишневецькі та їх місце в історії України"

Міністерство регіонального розвитку та будівництва України Національний заповідник «Замки Тернопілля» на базі Вишнівецького відділу проводять у 2010 році наукову конференцію «Князі Вишневецькі та їх місце в історії України» присвячену 330-річчю з дня народження Михайла Серватія кн. Вишневецького і 100-річчю перепоховання його останків.
 
Дата проведення наукової конференції - 16-17 вересня 2010 року.
Початок роботи конференції о 10.00 год. 16 вересня 2010 року в Будинку культури Вишнівецького відділу Національного заповідника «Замки Тернопілля» в смт. Вишнівець Збаразького район Тернопільської області.

Для участі у науковій конференції необхідно подати до 1 травня 2010 року по пошті або електронному звязку тему доповіді (повідомлення) та відомості про автора - прізвище, ім'я, по-батькові, домашня адреса, місце роботи або навчання, посада, науковий ступінь, телефон і e-mail, a до 1 серпня 2010 року матеріали з врахуванням наступних вимог:
1) обсяг роботи 6-10 сторінок тексту, набраного в редакторі Word, шрифт Times New Roman. 12 кегель, міжрядовий інтервал 1.5;
2) посилання на джерела і літературу в тексті у квадратних дужках, наприклад [1.12]. відповідно до списку використаних джерел та літератури. Джерела та літературу розміщують за абеткою наприкінці тексту;
3) ілюстрації в електронному варіанті TIF (300 dpi) або JPEG з підписами до них; 
4) роботи подаються у роздрукованому і електронному вигляді (дискета 3,5, CD -диск).
 
Планується видати збірник матеріалів конференції.

Автори відповідають за повноту висвітлення досліджуваних питань, достовірність наведених фактів, посилання на джерела, написання власних імен, географічних назв, тощо. Статті друкуються в авторській редакції. Оргкомітет залишає за собою право на відбір матеріалів для друкування згідно запропонованої теми.
 
До послуг учасників конференції готель «Гетьман» Національного заповідника «Замки Тернопілля» (м. Збараж).

Проживання за власний рахунок. Транспортні послуги - переїзд до місця проведення конференції і екскурсії за рахунок заповідника.

Матеріали надсилати не пізніше вказаних термінів за адресою:
Вишнівецкий відділ НЗ «ЗТ», вул.Замкова. 5, смт. Вишнівець, Збаразький район, Тернопільська область, Україна. 47313. тел. (03550) 3-12-34. 
E-mail: vyshnivets@ukr.net,
vyshnivets@yandex.ua
Оргкомітет.

Примірна тематика доповідей

Секція №1. Князі Корибути-Вишневецькі

Історіографія роду князів Вишневецьких.
Історична спадщина Вишневеччини.
Замки Дмитра Корибута у Старому Вишневці (кінець XIV ст.), Михайла Васильовича Вишневецького (кінець XV ст.) і Ієремії Михала Вишневецького (середина XVII ст.) у Новому Вишневці - оборонні твердині на півдні Волині.
До питання про походження князів Корибутів-Вишневецьких.
Битва під Вишневцем 1512 року - тріумф українського, польського і литовського військового мистецтва.
Михайло Васильович Вишневецький (+ бл.1517) - князь на Вишневці.
Князь Дмитро Іванович Вишневецький (Байда) (+ 1563) - перший гетьман низового козацтва.
Князь Михайло Олександрович Вишневецький (t 16.10.1584) - перший гетьман реєстрового козацтва.
Князь Андрій Вишневецький(+ 1584) - воєвода Волинський.
Князь Михайло Михайлович Вишневецький (+1615) і його дружина Раїна Могилянка кн. Вишневецька - будівничі держави і захисники православ'я на Україні.
Князі Костянтин (1564 - 1641) і Адам (+ 1622) Вишневецькі та їх роль у Димитріаді.
Лубенщина - удільне князівство князів Вишневецьких.
Староста Кременецький князь Януш Вишневецький(1598 - 1636).
Князь Ієремія Михайло Корибут-Вишневецький(1612 - 1651) в історії України.
Князь Міхал Томаш Корибут-Вишневецький (1640 -1673) - король Речі Посполитої.
Князь Дмитро Єжи Вишневецький (1631 - 1682) - гетьман великий коронний.
Князь Михайло Серватій Вишневецький (1680 - 1744) - канцлер і гетьман Великого князівства Литовського, будівничий палацу у Вишневці.
Урсула Франциска Вишневецька-Радивіл (1705 - 1753) - засновниця білоруського театру і драматургії.
Образи князів Вишневецьких у літературі, драматургії, живописі і кінематографії і усній народній творчості.
Графи Мнішеки - гідні нащадки та продовжувачі справи князів Вишневецьких у Вишнівці.
Князі Вишневецькі і сучасність.

Секція №2. Вишнівецький палацово-парковий комплекс
   
Вишнівецький палац - духовний заповіт князів Корибутів-Вишневецьких нащадкам.
Бібліотека Вишневецьких-Мнішеків (XVIІI-XIX ст. ) - родова книгозбірня у Вишнівці доби Просвітництва.
Архів князів Вишневецьких - графів Мнішеків та його доля.
Мистецькі збірки Вишнівецького палацу - живопис, скульптура, колекції та їх доля.
Призамкова церква Вознесіння Господнього (поч. ХVІ ст. ) - родова усипальниця князів Вишневецьких.
Монастир оо. кармелітів босих у Вишнівці (середина XVII ст.) – невід’ємна складова частина палацового-паркового комплексу.
Костьол Св. Станіслава у Старому Вишнівці - пам'ятка архітектури XVIII ст.
Вишнівецький парк як приклад садово-паркового мистецтва Волині XVIII ст.
Перспективи відновлення і розвитку Вишнівецького палацово-паркового комплексу.